Оптимальні схеми посадки овочевих культур

Умови освітлення, тепловий, харчовий, водний та повітряний режими овочевих рослин, стійкість їх до шкідників і, нарешті, здатність протистояти бур'янам дуже сильно залежать від густоти стояння та характеру розміщення городніх культур на ділянці. Площею живлення називають простір, який займає одна рослина.

Вплив площі живлення на кількість та якість урожаю великий. Рослини при дуже густому розміщенні взаємно пригнічують одна одну. І це призводить до зниження товарного врожаю з одиниці площі. Зі збільшенням площі харчування рослин урожай з одиниці площі спочатку підвищується, а потім знову падає, тому що рослини за дуже рідкого розміщення повністю не використовують усі надані їм умови.

Розмір площі живлення залежить від зовнішніх умов. При сприятливому їх поєднанні рослини розміщують густіше, а при негативному - рідше. Отже, чим кращі кліматичні умови, вища родючість грунту та рівень агротехніки, тим менша площа харчування потрібна овочевим рослинам.

Площа живлення змінюється залежно від біологічних особливостей рослин. Овочеві культури характером зростання ділять на дві групи.

Рослини першої групи (цибуля, коренеплоди, капуста, листові овочі) мають у першому році життя стебло, що не гілкується, і один продуктовий орган: качан, цибулину, коренеплід, розетку листя.

Рослини другої групи (огірок, томат, перець, баклажан, баштанні, горох і квасоля) утворюють кущ, що гілкується, з безперервно зростаючими стеблами, мають тривалий період плодоношення і дають велику кількість плодів.

Зменшення площі харчування при сприятливому поєднанні зовнішніх умов стосовно тільки до овочевих рослин першої групи. Для культур з другої групи, що відрізняються тривалим плодоношенням, площу живлення за сприятливих умов зростання і розвитку потрібно збільшувати. Винятком із цього правила є гарбузові, які шляхом зменшення площі харчування обмежують тривалість плодоношення.

Рослини, котрі висаджені (посіяні) дуже густо, мають більше шансів на втрату врожайності (мало освітлення, дефіцит живлення і води), а також більш спрятливо будуть розмножуватися збудники хвороб.

Оптимальні загальноприйняті схеми посадки основних овочевих культур: